Регулювання подачі теплоти в національних системах централізованого теплопостачання

2021-09-22

На основі запропонованого проєкту SUDH у м. Бровари, професором Анатолієм Колієнко, технічний експерт групи SUDH, було представлено статтю про загальну проблему регулювання подачі теплоти в національних системах централізованого теплопостачання та запропоновано відповідне рішення для м. Бровари.

Системи централізованого теплопостачання, що функціонують в Україні та інших країнах колишнього СРСР, як правило, використовують стратегію центрального якісного регулювання відпуску теплоти з котельних шляхом зміни температури теплоносія що подається в теплову мережу залежно від температури зовнішнього повітря. Витрати теплоносія при цьому залишаються незмінними протягом опалювального періоду. Наявне регулююче обладнання в  теплових вузлах вводу будівель – споживачів теплоти, як правило, не дає можливості здійснювати коректне якісне місцеве регулювання відпуску теплоти до будинків залежно від погодних умов.Таким чином тепловий потік, що надходить з теплових мереж до споживачів, що не мають автоматизованих теплових вузлів вводу, надходить до систем опалення будинків без трансформації та місцевого регулювання. Подача теплоти у скандинавських системах централізованого теплопостачання, що керуються попитом теплової енергії споживачем, контролюється регулювальними клапанами в індивідуальних теплових пунктах встановлених у кожній будівлі, при цьому температура теплоносія змінюється залежно від зовнішньої температури. Крім того, виконується і центральне регулювання відпуску теплоти на котельних. Для цього насоси в котельнях оснащені приводами зі змінною швидкістю, що дозволяє здійснювати кількісне регулювання відпуску теплоти та адаптуватися до фактично необхідної подачі теплоти.

Оскільки стан стаціонарного регулюючого обладнання в будівлях та інших елементах систем централізованого теплопостачання в м. Бровари та інших містах України значною мірою замортизований, температура теплоносія з джерел теплоти підприємств теплопостачання, як правило, знизилася. При незмінних витратах теплоносія та зниженні температури теплоносія з підвищенням зовнішньої температури це призводить до того, що мінімальна температура теплоносія для виробництва гарячої води для побутових потреб досягається при більш низьких температурах зовнішнього повітря. Отже, тривалість періоду з температурою зовнішнього повітря вище так званої точки «зламу», де подача теплоти та температура теплоносія повинні залишатися постійними, збільшилася. Постійна подача теплоти та температура теплоносія без регулюючого обладнання в будівлях призводять до надлишкової подачі теплоти, «перетопів» та витраченої енергії.

Встановлення індивідуальних теплових пунктів одночасно у всіх будівлях, підключених до систем централізованого теплопостачання, як правило, є фінансово обтяжливим рішенням, тому компроміси, запропоновані для Броварів, повинні бути економічно та технічно прийнятними.

Читати повну статтю тут.